Наука



Категории Степан Руданський ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/
1860р.

Оригинал Дочекався я Свого святонька, Виряджала в свiт Мене матiнка. Виряджала в свiт Мати рiдная I промовила Менi, бiдная: Нехай, сину мiй, Ми працюємо, Нехай цiлий вiк Ми горюємо; Нехай сохну я, Тато горбиться, Ти на свiт поглянь, Що там робиться,— Та не всi ж. як ми, В землi риються,— Може, є такi, Що i миються; Та не всi ж, як ми, Говорив менi I приказував: Видиш, сину мiй, Як працюємо, Видиш, сину мiй, Як горюємо. Кожний на свiтi На то родиться... Не дивись на свiт, Що там робиться! I на пчiл поглянь: Є робучiï, Але й трутнi є Неминучiï. Так i на свiтi: Iднi риються, Другi потом ïх Тiлько миються. Будь ти проклятий, Милий синочку, Як пiгнеш таким Свою спиночку; Як пiгнеш таким Свою спиночку, Як простелешся На рядниночку. I чоло тобi Нехай зморщиться, I хребет тобi Нехай скорчиться! Ти тiкай вiд них, Як вiд гадини, Ти не жди вiд них Перекладини; Ти не жди вiд них Перекладини, Ти у свiт iди, На оглядини. Ти у свiт iди, Милий синочку, Ти усе спiзнай — I билиночку. Димом куряться,— Може, є такi, Що й не журяться. Коли найдеш ïх, Милий синочку, Ти склони себе, Як билиночку, Ти склони себе, Як билиночку, Простели себе, Як рядниночку. Спина з похилу Не iскорчиться, Чоло з пороху Не iзморщиться. Спина з похилу Не iскривиться,— З з то ступить пан Та й подивиться; Зато ступить пан На покiрного I прийме тебе, Як добiрного. I в годиночку— На драбиночку. I пiдеш тодi, Милий синочку, I з панами сам Порiвняєшся, В срiблi-золотi Закупаєшся: В срiблi-золотi Закупаєшся, З полем батькiвським Розпрощаєшся' Але сталося Друге святонько- Виряджав у свiт Мене батенько Виряджав мене, Путь показував, Тодi з святом ти Порiвняєшся, В добрi-розумi Закупаєщся, З полем батьковим, Привiтаєшся
Наука